- врозбивку
- —————————————————————————————вро́збивкуприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
врозбивку — (уро/збивку), присл. 1) Не підряд; не разом, нарізно. 2) друк. Рідше проти звичайного розташування літер у тексті; розбивкою … Український тлумачний словник
врозрядку — (урозря/дку), присл., друк., рідко. Те саме, що врозбивку 2) … Український тлумачний словник
урозбивку — уро/збрід, урозгі/н, уро/здріб, уро/зкид, уро/зкидку, уро/зкидь, уро/зліт, уро/зріз, урозря/дку, уро/зсип, уро/зтіч, уро/зтяж див. врозбивку, врозбрід і т. д … Український тлумачний словник